Share This Article
Кризу фармринку спровокували Віктор Ляшко та компанія «Дарниця»
Від фармацевтичної кризи довжиною майже в рік постраждали споживачі, інтересами яких міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко намагався прикрити власне бажання зберегти посаду. Дії ж «Дарниці» в цій ситуації виглядали так, ніби компанія хотіла «покататися на хвилі» кризи — ймовірно, не без сприяння чинного міністра охорони здоров’я.
Чому так? Міністр намагався популістичними заходами зберегти за собою вкрай «хлібну» посаду. А власники компанії з самого початку прагнули скористатися ситуацією для перерозподілу ринку.
На момент зародження фармацевтичної кризи «Дарниця» перебувала в доволі цікавій позиції. Компанія була чи не найбільшим виробником широкого переліку простих, але надзвичайно популярних в Україні лікарських засобів. Утім, цього, схоже, виявилося замало. Почали з’являтися заяви про можливе створення власної аптечної мережі, але й цим амбіції не обмежувалися. «Дарниця» з позиції сили почала атакувати аптечні мережі, вимагаючи для себе особливих умов співпраці.
Як «Дарниця» запустила цінову хвилю і розхитала ринок
Процес розхитування ринку розпочався трохи більше року тому — у листопаді 2024 року, одночасно з істотним підвищенням відпускних цін на продукцію «Дарниці». Уже на початку 2025 року ситуація з цінами на ліки загострилася настільки, що проблема стала темою одного із засідань РНБОУ в лютому.
Саме тоді міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко запропонував, аби виробники знизили ціни на певний перелік препаратів, а аптеки припинили отримувати від виробників та імпортерів кошти за маркетингові послуги.
Дивним чином сталося так, що саме «Дарниця» напередодні цього шторму встигла підвищити відпускні ціни, а згодом демонстративно їх знизила. Ззовні це виглядало схоже на дії недобросовісних продавців, які напередодні «чорної п’ятниці» швидко підвищують ціни, а потім хизуються нібито значними знижками.
Хронологія фармкризи 2024–2025: роль Ляшка і «Дарниці»
Загалом ситуація виглядала так, що фармацевтичну кризу ініціював і розхитав ланцюг наступних подій:
- жовтень 2024 року — «Дарниця» підвищує відпускні ціни та починає тиснути на аптечні мережі з метою отримання привілейованого становища на ринку;
- січень 2025 року — роздрібні ціни на ліки «Дарниці» зростають майже на 30% через вичерпання запасів, закуплених до підвищення відпускних цін;
- лютий 2025 року — міністр Ляшко ініціює вимоги до аптек щодо припинення оплати маркетингових послуг та директивного зниження виробниками відпускних цін на 30% для окремого переліку препаратів;
- квітень–липень 2025 року — жорсткі суперечки між аптечними мережами та «Дарницею», а також іншими виробниками щодо політики маркетингових платежів;
- червень–жовтень 2025 року — через агресивний тиск на аптеки «Дарниця» фактично втрачає їх як канали збуту, двічі зупиняє виробництво та скорочує персонал через затоварення складів;
- червень–листопад 2025 року — міністр охорони здоров’я фактично самоусувається від розв’язання кризи, що виникла за його участі;
- листопад–грудень 2025 року — за непідтвердженими чутками, учасники ринку досягають домовленостей, однак через руйнування попередніх механізмів вони залишаються непрозорими й нестабільними;
- грудень 2025 року — фармацевтичний ринок так і не виходить з кризи: за підсумками 11 місяців 2025 року реальне зростання роздрібних цін на ліки перевищує 17%. Обсяг продажів у грошовому вираженні зріс на 12,8%, тоді як у натуральному — впав на 4,6% (за попередніми даними Proxima Research).
Як міністр Ляшко «не побачив» проблеми
Найбільше вітчизняного споживача ліків цікавлять ціни. Саме на них і варто подивитися. Для прикладу візьмемо популярний препарат «Цитрамон-Дарниця». Графік його роздрібних цін легко простежується за даними сайту tabletki.ua.
На графіку чітко видно, що роздрібні ціни почали стрімко зростати з жовтня 2024 року й досягли максимуму в січні 2025-го. Саме через подібні графіки міністр Віктор Ляшко червонів перед президентом у лютому 2025 року і опинився на межі втрати посади. Саме тому він і почав застосовувати адміністративні методи тиску на виробників та аптечні мережі.
Звісно, на графіку відображені роздрібні ціни, які включають торговельну націнку. Але є аргумент, що свідчить: зростання цін на «дарницькі» препарати відбувалося синхронно, тоді як ціни на ліки інших виробників поводилися значно стриманіше. Це видно не лише на прикладі «Цитрамону», а й «Парацетамолу-Дарниця».
Для порівняння: аналог «Цитрамон В» не демонстрував такого стрімкого злету. Ба більше, через відсутність «цінового запасу» він почав дорожчати лише влітку — коли аптеки, після заборони маркетингових платежів у березні, були змушені поступово підвищувати роздрібні ціни.
У підсумку криза наростала, а споживачі страждали через ліквідацію окремих аптек у містах і містечках, де через війну людей залишилося зовсім небагато, а також через подальше зростання цін. У результаті основний удар кризи припав насамперед на споживачів і роздрібну мережу. На цьому тлі «Дарниця» по інерції намагалася атакувати аптечні мережі з вимогами особливого статусу. Унаслідок цього навесні «Дарниця» фактично припинила співпрацю з найбільшими аптечними мережами. Або ж аптечні мережі припинили співпрацю з «Дарницею» — як кому більше до вподоби.
Показово, що з цих причин на графіку роздрібної ціни препарату «Цитрамон-Дарниця» видно просідання, починаючи з квітня: найбільші аптечні мережі уникали співпраці з партнером, який поводився агресивно. Водночас «Дарниця», схоже, була змушена пропонувати надлишкову продукцію дрібним мережам та окремим аптекам — аби хоча б частково розвантажити складські запаси.
Водночас місце окремих препаратів «Дарниці» на аптечних полицях почали займати вітчизняні аналоги — на 10–25% дешевші. Втім, для багатьох її препаратів таких аналогів не знайшлося, і це споживачі відчули безпосередньо на власному гаманці.
Водночас Віктор Ляшко так і не вжив жодних притомних кроків, аби зарадити кризі, що посилювалася. Він робив вигляд, що проблеми не існує, попри те що галузеві експерти вже били на сполох. Схоже, Ляшко просто не хотів привертати до себе зайву увагу — аби уникнути втрати посади.
У своїх антиринкових заходах Ляшко значною мірою спирався на підтримку голови парламентського підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергія Кузьміних, відомого, зокрема, гучним корупційним скандалом 2022 року — Вищий антикорупційний суд досі розглядає відповідну справу. Кузьміних, схоже, не за страх, а за сумління всіляко підтримує ініціативи Віктора Ляшка — достатньо ознайомитися з окремими його зверненнями та законопроєктами. Зокрема, Кузьміних активно просував ідею штучного обмеження конкуренції на фармацевтичному ринку шляхом директивного скорочення кількості аптек. Саме цього споживачам найбільше й бракувало на тлі зростання цін на ліки.
Це не «суперечка аптек з виробниками», пане міністре Ляшко
Найбільше від наслідків фармацевтичної кризи постраждали споживачі. Важливо нагадати: фармацевтичний ринок є критично важливим для національної безпеки — як у мирний час, так і під час повномасштабної війни.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко мав би залучити фахівців, якщо не володів достатньою експертизою сам. Він мав би зібрати за одним столом виробників і роздріб — заради відповіді на просте питання: як стримати зростання цін і зберегти доступність ліків у воюючій країні. Проте, схоже, його більше цікавило збереження власної посади й необхідність залишатися зручним для вищого керівництва.
Замість захисту інтересів споживачів, як стверджують учасники ринку «не під диктофон», міністр вдавався до погроз силового тиску на виробників. Водночас справжні причини зростання цін — різке подорожчання виробництва через відключення електроенергії, логістики, сировини та інші наслідки повномасштабної війни — залишилися поза увагою.
Криза на фармацевтичному ринку ще не вичерпана. Ба більше, вона навіть не виглядає такою, що рухається до розв’язання на користь споживачів. Причина, ймовірно, в тому, що міністр охорони здоров’я спочатку проігнорував перші ознаки проблеми, згодом почав «гасити полум’я бензином», а згодом — самоусунувся від її вирішення.
Схоже, на часі нове засідання РНБОУ з фармацевтичних питань або створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Поки ж міністра, ймовірно, рятує від жорстких кадрових рішень лише те, що уряд і президент зосереджені на переговорах щодо стійкого миру.
