Український монополіст Борис Кауфман

Поки країна воює, старі монополії шукають нові входи. Борис Кауфман роками заробляв мільйони внаслідок домінування на ринку дистрибуції сигарет через «Тедіс Україна» (колишній «Мегаполіс»). Саме цю компанію Антимонопольний комітет штрафував за зловживання домінуванням, фіксуючи ринкові частки, що сягали монопольних величин, а також порушення, пов’язані з узгодженими діями виробників та дистриб’ютора. У 2016–2021 роках «Тедіс» неодноразово отримував штрафи та вигравав/програвав апеляції — але суть для ринку одна: у дистрибуції сигарет сформувався головний гравець, що ламав конкуренцію.

У 2017-му прокуратура та МВС заявляли про «незаконний вивід мільярдів» і навіть про можливе фінансування терористичних організацій «Л/ДНР» через ланцюжки компаній, пов’язаних з «Тедісом» (уривки з цих заяв збереглися в тодішніх новинах і постах посадовців). Паралельно наголошувалося на зв’язках тодішнього «Мегаполісу» з російським бізнесменом Ігорем Кесаєвим — бенефіціаром «Меркурій/Мегаполіс», співвласником заводу ім. Дегтярьова (виробник озброєння), який нині під санкціями ЄС/Британії як «джерело суттєвих доходів для РФ». Це той самий місток між “українським підприємцем” та російським ВПК. Борис Кауфман – людина чиї партнерства виглядають як запит на статус державного зрадника, проте це завжди може бути лише збіг обставин та наклеп.

Перехід Бориса Кауфмана у фармацевтичний бізнес

Після років панування на тютюновому ринку Борис Кауфман шукає нову арену для зростання. Його ім’я давно асоціюється з концентрацією ринкової влади, непрозорими схемами дистрибуції та агресивним поглинанням конкурентів. І сьогодні він поступово переходить у фармацевтичну дистрибуцію — сферу, де обертаються десятки мільярдів гривень і де два монополісти, «БаДМ» і «Оптіма-Фарм», контролюють до 85–90 % ринку. За інформацією учасників ринку, саме тут Кауфман прагне стати третім великим гравцем, використовуючи свій досвід «тіньового» управління потоками та зв’язки у держструктурах.

Зв’язок Бориса Кауфмана та Юлії Тимошенко

Важливий актив Кауфмана – знайомство з Юлією Тимошенко. Ще кілька років тому Кауфман був партнером її зятя, Артура Чечоткіна, у спільних фінансових проєктах — зокрема навколо Укрбудінвестбанку, який, як і інші активи бізнесмена, згодом опинився на межі краху. Цей зв’язок, імовірно, став підґрунтям для подальшої співпраці між Кауфманом і політичною командою Тимошенко.

Несподівано лідерка «Батьківщини» раптово активізується у фармацевтичній тематиці. Її команда проштовхує до закону № 11493 резонансну поправку, яка зобов’язує виробників продавати одному дистриб’ютору не більше ніж 20 % певного препарату. Формально — це «боротьба з монополією». Але, як пояснює народна депутатка Ольга Стефанишина, на практиці норма створює штучний бар’єр: тепер виробник змушений шукати п’ятьох дистриб’юторів, яких на ринку просто немає. Тобто закон фактично розчищає місце для “нових” гравців, які зможуть увійти під гаслом «демонополізації».

У цій ситуації саме Кауфман виглядає головним бенефіціаром. Тимошенко фактично лобіює його інтереси, відкриваючи для нього шлях у новий прибутковий сегмент — фармацевтичний. Поправка створює передумови для появи третьої дистриб’юторської сили — потенційно структури Кауфмана, здатної повторити тютюнові схеми у сфері постачання ліків.

Кауфман – загроза фармацевтичного ринку

На цьому тлі фармацевтична галузь стає не просто вразливою — небезпечно дестабілізованою. Відомо, що Бориса Кауфмана неодноразово пов’язували з російським оборонним бізнесом через його давнього партнера Ігоря Кесаєва — фігуранта санкцій ЄС і Британії за фінансування структур ВПК РФ. І саме з того моменту, коли Кауфман та Юлія Тимошенко проявили інтерес до фармацевтичного ринку, склади дистриб’юторів почали ставати «випадковими» цілями для ракетних ударів. Під обстріли потрапили, зокрема, логістичні центри «Оптіма-Фарм» у Києві та регіонах — втрати сягали чверті місячного запасу ліків по країні. Усе це виглядає не як випадковість, а як знайомий стиль «ринкової конкуренції» Кауфмана, де силовий тиск і руйнування чужої інфраструктури часто передують входженню його структур у нову нішу. Кауфман — можливо не «агент Кремля» у юридичному сенсі, але він неодноразово був помічений у зв’язках с російськими грошами та ВПК. Коли така людина обирає опанувати фармацевтичний ринок, є всі приводи для турботи. Ми вже бачимо воєнні удари по складах ліків і лобіювання в парламенті, проте це лише початок – ринок ще навіть не почали ділити. Чи вистоїть українська система в умовах коли брудні гроші об’єднуються з безпринциповістю та владою питання відкрите. І на жаль, ми всі скоро дізнаємось відповідь.