Share This Article
Імітація реформ: як міністр Віктор Ляшко у 2025 році підмінив зміни показовою активністю
У 2025 році МОЗ під керівництвом Віктора Ляшка здійснило адміністративне втручання у фармацевтичний ринок під гаслами «захисту споживача» та стримування цін на ліки. Ключовим елементом цієї політики стала ініційована міністром охорони здоров’я заборона маркетингових витрат у фармацевтичному секторі. Рішення подавалося як необхідна реформа, покликана зменшити фінансовий тиск на українців. Фактично ж воно перетворилося на адміністративний експеримент із прогнозованими й руйнівними наслідками.
Підмінивши системні зміни популістичними кроками, міністр зробив ставку на швидкий і зовні ефектний результат — скасування одного з базових фінансових механізмів роботи аптечних мереж. У підсумку це призвело не до здешевлення ліків, а до погіршення їх доступності, скорочення аптечної інфраструктури та подальшого зростання цін — насамперед для кінцевого споживача.
Щоб зрозуміти масштаб цих наслідків, варто враховувати, як насправді функціонує аптечний ринок. Аптеки несуть значні витрати: дотримання жорстких умов зберігання препаратів, контроль термінів придатності, утримання надзвичайно широкого асортименту — за кількістю позицій навіть невеликий аптечний пункт часто перевершує великий супермаркет. Упродовж років ці витрати частково компенсувалися маркетинговими платежами від виробників та імпортерів лікарських засобів.
Саме цей механізм і опинився під ударом, коли Віктор Ляшко, перебуваючи під тиском завдання стримати зростання цін і водночас зберегти власну посаду, почав шукати прості адміністративні рішення. Заборона маркетингу стала зручним інструментом для демонстрації «активної реформи» — але без розуміння або ж ігноруючи реальні наслідки для ринку, аптек і споживачів.
Чому міністр Ляшко взявся за маркетинг ліків?
Попри те, що у 2024 році ціни на ліки в аптечних мережах зростали загалом синхронно зі споживчим кошиком, у лютому 2025 року розпочалося своєрідне «полювання на відьом» під проводом міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.
Саме він, подейкують, поклав на стіл вищому керівництву дві наперед провальні, але красиво «запаковані» ідеї:
- адміністративно знизити відпускні ціни виробників на ліки з певного штучно сформованого переліку;
- заборонити компенсацію виробниками та імпортерами витрат аптек на маркетинг лікарських засобів.
Чому саме ці ідеї з’явилися у лютому 2025 року?
На ринку циркулюють дві версії — і обидві, по суті, погані.
Перша версія: особисті амбіції Ляшка та популізм замість політики
Перша версія — доволі банальна й водночас підтверджена спостереженнями за діяльністю міністра протягом попередніх трьох з половиною років. Віктор Ляшко, до речі, тримає рекорд за тривалістю перебування на посаді — чотири з половиною роки — та вже пережив одного прем’єр-міністра. Схоже, він мріє пережити й наступного — чинну прем’єр-міністерку Юлію Свириденко.
Заради цього Ляшко хапається за найбільш популістичні ідеї — адміністративно обмежити ціни й витрати. Мотив, виглядає так, суто егоїстичний: зберегти «хлібну» посаду коштом показових заходів. Питання наслідків для споживачів у такій логіці відходить на другий план.
Ця версія виглядає достатньо раціональною, адже Віктор Ляшко фактично не працював ані в системі лікувальних закладів, ані безпосередньо на фармацевтичному ринку. Після закінчення вишу він потрапив до системи санітарно-епідеміологічного нагляду, яку неодноразово згадували в корупційному контексті. Його кар’єрний злет у санепіднагляді припав на часи прем’єрства Миколи Азарова — тоді Ляшко обійняв посаду директора департаменту.
Згодом він перейшов у так звані громадські організації, що спеціалізувалися на освоєнні грантових коштів — переважно на квазімедичній тематиці. Зробивши коло, Ляшко повернувся на державну службу у 2018 році.
Уважний погляд на кар’єру міністра дозволяє зрозуміти, чому він пропонує не системні рішення, а популістичні заходи: такі псевдореформи для нього звичні, комфортні й дозволяють створити пристойну картинку на тлі слабкої реальної політики.
Друга версія: підкилимні ігри «Дарниці» і атака на аптеки
Друга версія спирається на інформацію про підкилимні ігри на фармацевтичному ринку, які в підсумку завдали шкоди споживачам.
Ринок ліків влаштований так, що аптечні мережі — як великі, так і менші — фінансували свій розвиток і стійкість під час повномасштабного вторгнення значною мірою за рахунок маркетингових платежів від виробників та імпортерів. Очевидно, що цей фінансовий ресурс приваблював і самих виробників. «А що, як посунути аптеки й забрати цей прибуток собі?» — імовірно, міркували деякі з них.
З початку 2025 року на ринку циркулювали чутки, що один із найбільших виробників — «Дарниця» — вирішив поборотися з аптечними мережами за цей «шмат пирога». Водночас йти у відкриту конфронтацію з аптеками, де представлені препарати конкурентів, компанія, схоже, не наважилася. Натомість, як свідчать ті ж чутки в ринку, вона доклала значних зусиль, аби витягнути свої «гарячі каштани з вогню» руками міністра.
Ця версія також виглядає цілком ймовірною. Адміністративний тиск на виробників із вимогою директивно знизити ціни на вузький перелік препаратів більше нагадував імітацію активності, ніж реальний вплив на ринок. Натомість спроба виключити маркетингові платежі як джерело фінансування аптек здійснювалася наполегливо, агресивно й із потужним медійним супроводом.
Як кажуть, обидві версії можливі — й обидві погані. Тож які ж наслідки?
Наслідки для аптек і споживачів: що наробив Віктор Ляшко
Передусім варто розібратися, чому саме споживач став головною жертвою адміністративного втручання.
Нещодавно видання delo.ua з посиланням на дані однієї з аптечних мереж оприлюднило типовий розподіл коштів, отриманих із маркетингових платежів:
- 60% спрямовувалися на зниження цін для кінцевого споживача — як через нижчі регулярні ціни, так і через знижки за дисконтними програмами;
- 20% йшли на підтримання широкого асортименту й товарних залишків понад стандартну оборотність (товар продається в середньому раз на 90 днів, тоді як відстрочка платежу зазвичай становить 30 днів);
- 15% спрямовувалися на розвиток сервісів, соціальні ініціативи та неприбуткові напрямки — малі аптечні пункти, прифронтові та сільські аптеки;
- лише 5% цих коштів становили прибуток підприємства.
Отже, чотири п’ятих маркетингових платежів працювали безпосередньо на користь покупців. Після їх заборони у березні споживачі майже одразу відчули і зростання цін, і погіршення доступності ліків.
Доступність ліків — це передусім доступність аптек. І тут ситуація виглядає тривожно. Скорочення маркетингових надходжень відбувалося на тлі зростання витрат на оплату праці, енергозабезпечення та логістику. Аптеки у прифронтових містах, містечках і селах ставали збитковими: доходи падали, а витрати зростали.
У результаті лише у великих аптечних мережах було закрито понад дві сотні аптек і аптечних пунктів. Скільки припинило роботу окремих аптек або невеликих місцевих мереж — можна лише здогадуватися.
Зменшення маркетингових коштів неминуче призвело й до зростання цін: аптеки втратили можливість надавати знижки та підтримувати знижені регулярні ціни. Формально статистика фіксує зростання роздрібних цін за статтею «Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання» на 4,7% за 11 місяців 2025 року. Проте реальність виглядає інакше.
За підсумками тих самих 11 місяців зростання аптечних продажів у гривневому вираженні становило 12,8%, тоді як у натуральному — кількість проданих упаковок — скоротилася на 4,6% (за попередніми даними Proxima Research). Фактично це означає, що реальне зростання роздрібних цін перевищило 17%. Ще одна «перемога» Віктора Ляшка на посаді.
Що відбувається зараз
Нині Віктор Ляшко продовжує тиснути на вітчизняних виробників із вимогами щодо відпускних цін — попри постійні повітряні атаки, перебої з електропостачанням і проблеми із залученням персоналу.
Аптечні мережі поступово передомовляються з виробниками та імпортерами після березневого шоку. Однак ця крихка стабілізація цілком може бути зруйнована новим втручанням міністра, який, схоже, більше переймається власним кріслом, ніж доступністю ліків для споживачів і медичних закладів.
Подейкують, що Ляшко навіть вдався до складного бюрократичного маневру: сприяв призначенню лояльної людини на посаду заступника голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, створеної на початку грудня для розслідування причин стрімкого зростання цін на ліки. Цю посаду обійняв Сергій Кузьміних — голова парламентського підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності, щодо якого Вищий антикорупційний суд розглядає справу про хабарництво. Саме Кузьміних від початку активно підтримував адміністративні ініціативи Віктора Ляшка. Схоже, тепер його завдання — захистити міністра від незручних запитань.
Якщо стисло, негативних наслідків щонайменше два:
- скорочення доступності ліків через закриття аптек, особливо у прифронтових районах, де утримання аптечного пункту пов’язане з високими витратами та низьким обсягом продажів;
- зростання роздрібних цін всупереч обіцянкам міністра, причому реальні темпи цього зростання випереджають офіційні показники інфляції.
