Share This Article
Фармацевтичний ринок під час війни — це не просто галузь економіки, а елемент національної стійкості. Саме тому будь-які рішення в цій сфері мають ухвалюватися прозоро, з урахуванням інтересів простих українців, військових і системи охорони здоров’я загалом. Утім, події 2024–2025 років показали: замість системних реформ ринок дедалі частіше стає полем для політичних і апаратних ігор.
У центрі цих процесів опинилися міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та голова парламентського підкомітету з питань фармації Сергій Кузьміних. У цьому матеріалі розбираємось, як дії міністра охорони здоров’я та керівника парламентського підкомітету вплинули на фармацевтичний ринок і чому за ухвалені рішення фактично платить споживач.
Підкилимний союз Ляшка і Кузьміних: як МОЗ та парламентський підкомітет разом руйнують фармацевтичну галузь
Народних депутатів обирають для того, щоб вони відстоювали інтереси виборців і здійснювали парламентський контроль за діяльністю уряду. Натомість у сфері фармацевтики ми спостерігаємо викривлену модель взаємодії за лінією «міністр — профільний підкомітет». Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, схоже, сформував підкилимний союз із головою підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергієм Кузьміних — і цей тандем дедалі більше впливає на ринок не в бік сталого реформування, а в бік його розбалансування.
Член Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова профільного фармацевтичного підкомітету Сергій Кузьміних виглядає показовим прикладом того, як діяти не варто. Найсвіжіший епізод: у грудні Вищий антикорупційний суд наклав на депутата грошове стягнення за неявку на судове засідання у справі про отримання 558 тис. грн хабаря за сприяння перемозі приватної компанії в тендері на закупівлю систем УЗД. Ця справа тягнеться з 2022 року й передбачає покарання до п’яти років позбавлення волі. Втім, співпраця міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка з депутатом, обвинуваченим у корупції, схоже, нікого в МОЗ не бентежить. Тим паче, що символічні 6 тис. грн штрафу для заможного парламентаря навряд чи мають стримувальний ефект.
Показова деталь: майже чотири роки Кузьміних усіма способами затягує розгляд справи у ВАКС, але водночас зберігає реальний вплив на медико-фармацевтичну галузь завдяки посаді в парламентському підкомітеті. Про інститут репутації та конфлікт інтересів у цій історії воліють не згадувати.
З одного боку, якби докази у справі були слабкими, вона давно б розвалилася. З іншого — якщо Кузьміних так ефективно уникає вироку, виникає питання: кому і навіщо він настільки потрібен на цій посаді? Зокрема — чи не самому міністру Ляшку. Водночас терпіння суддів, схоже, теж має межу: справа № 991/4071/22 поступово зсувається з мертвої точки.
І тут виникає ключове запитання: заради кого і заради чого Кузьміних так довго залишався «недоторканним»?
Схоже, відповідь лежить на поверхні:
- на початку 2025 року міністр Віктор Ляшко опинився перед реальною загрозою втрати посади — після того, як ціни на ліки у 2024 році зросли на 13,9%;
- замість системних реформ він запровадив популістичні регулювання, що з березня 2025 року лише поглибили кризу;
- збереження посади стало для міністра пріоритетом на тлі відсутності результатів і негативних наслідків власних рішень;
- Ляшко фактично «відкрив другий фронт», залучивши Кузьміних до просування нової хвилі псевдореформ і відволікання уваги;
- для посилення цього ефекту депутата просунули на посаду заступника голови парламентської Тимчасової слідчої комісії — органу, який мав би аналізувати результати діяльності самого Ляшка. Саме в цій точці ми перебуваємо наприкінці 2025 року.
Із «ніжного» листування депутата Кузьміних із міністром Ляшком
Логіка «непотоплюваності» Сергія Кузьміних стає зрозумілою, якщо проаналізувати теми, якими він опікується найактивніше. Опублікований у квітні лист депутата до міністра Віктора Ляшка, а також подальші публічні виступи свідчать: у центрі його уваги — штучне обмеження конкуренції між аптеками та аптечними мережами. А це майже гарантовано веде до зростання цін — так само неминуче, як прихід зими приносить холод.
У своїх ініціативах Кузьміних просуває, зокрема, ідею встановлення мінімальної відстані між аптеками у кількасот метрів. Цю норму він намагається закріпити в законопроєктах і навіть додати до постанов Кабміну, що регулюють фармацевтичну діяльність. Поки що ці ідеї не реалізовані — і це, без перебільшення, добра новина для споживачів.
Фактично Сергій Кузьміних виконує роль сателіта міністра Віктора Ляшка, який зосередився на надмірному регулюванні аптечного ринку. Саме Ляшко ініціював обмеження оплати маркетингових послуг аптекам з боку виробників та імпортерів. Хоча ці платежі дозволяли аптекам утримувати широкий асортимент і знижувати роздрібні ціни для споживачів. Але інтереси споживачів, схоже, відходять на другий план, коли йдеться про контроль над ринком і збереження міністерського крісла.
Показово, що зростання активності Віктора Ляшка та Сергія Кузьміних у напрямі посилення регулювання фармацевтичного ринку у часі збіглося з атакою фармкомпанії «Дарниця» на аптечні мережі. Суть цього конфлікту зводилася до боротьби за перерозподіл прибутків від продажу лікарських засобів на користь «Дарниці».
Після урядової вимоги з березня 2025 року припинити оплату аптечним мережам маркетингових послуг більшість виробників та імпортерів погодилися знизити ціни, щоб утримати прийнятний рівень роздрібної вартості для споживачів. Водночас «Дарниця» наполягала на особливих умовах. За чутками, якими тоді був переповнений ринок, міністр охорони здоров’я за сприяння Сергія Кузьміних фактично почав діяти на її боці — принаймні саме так ця ситуація виглядала для учасників ринку ззовні.
Під час фармацевтичної кризи 2025 року критична «корисність» Кузьміних для міністра стала очевидною. Саме він міг мінімізувати кількість незручних депутатських запитів і, відповідно, знизити ризик втрати Ляшком посади. А ризики були серйозними: за підсумками 11 місяців 2025 року реальне зростання роздрібних цін на ліки перевищило 17% — при зростанні продажів у гривнях на 12,8% і падінні обсягів у натуральному вираженні на 4,6% (дані Proxima Research).
На тлі загострення кризи наприкінці року було ухвалене рішення суттєво підсилити позиції Кузьміних — з підвищенням статусу та додатковим політичним «дахом» від судових ризиків.
Кузьміних — «кадр» пана міністра
Саме так — Сергія Кузьміних було просунуто на одну з ключових для міністра позицій. На початку грудня 2025 року Верховна Рада України підтримала постанову № 14181 про створення Тимчасової слідчої комісії (ТСК) для розслідування можливих фактів завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів і медичних виробів, а також порушень у сфері лікування, реабілітації та протезування військових і ветеранів. За це рішення проголосували 259 народних депутатів — що виглядало цілком очікувано, адже в межах одного документа було поєднано чутливі для суспільства проблеми фармацевтичного ринку та реальні виклики, з якими стикаються ветерани й діючі військові.
Сергій Кузьміних, очікувано, обійняв посаду заступника голови новоствореної ТСК. Це відкриває для нього можливість і надалі активно ініціювати звернення та пропозиції до Держлікслужби й інших контролюючих органів. Усі ці ініціативи об’єднує спільна риса — вони спрямовані на посилення тиску на фармацевтичний ринок і зміну його конкурентних умов. Водночас для міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка така конфігурація означає додатковий рівень політичного захисту від незручних запитань щодо ролі його рішень у стрімкому зростанні цін на ліки.
